Штаб мониторинга деятельности правоохранительных органов










Вернуться в раздел

АДМІНИСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА


АДМІНИСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України.

 Постановою інспектора ДПС м._______ ___________від «__»________ 2010 року, мене було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення на підставі ст.122 ч.1 КУпАП у розмірі _______ гривень.
 Відповідно до вказаної постанови, «__»______ 2010 року я начебто керуючи приналежним мені автомобілем ________, державний №________, на ділянці дороги по вул._______, у районі ___________, де обмежена швидкість руху до 40 км на годину, рухався із швидкість 69 км на годину, чим і перевищив швидкість руху, яка дозволена, на 29 км на годину.
 Згідно постанови, вона винесена за результатами фіксації порушення Правил дорожнього руху засобом фото і відео фіксації «Визир» № _____. Результати фіксування мною були отримані поштою лише «__»_______ 2010 року (копія конверту із поштовим штемпелем додається).
 Я вважаю, що постанова є не обґрунтованою та не законною з наступних підстав.
 Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власніть, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
 Відповідно до діючого законодавства, при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. При винесенні постанови у відношенні мене все це зроблено не було і вимоги закону не враховані. Відповідно до ст.268 КУпАП, були порушені мої права: я не мав можливості ознайомитись з матеріалами справи; давати пояснення та подавати докази, заявляти клопотання; не міг користуватися юридичною допомогою. Крім того, справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Про час і місце розгляду справи мені відомо не було. Все це є грубими процесуальними порушеннями.
 У постанові про адміністративне правопорушення вказано, що посадова особа, _____________, «розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення скоєне гр-м _________ у результаті перевищення швидкості на 29 км/год, що є порушенням п.12.9 б Правил дорожнього руху, встановив, що їм було скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.»
 Із вказаним у постанові погодитись неможливо, оскільки у вказаний у протоколі час я останнім не керував, так як _____________________________.
 У відповідності до КУпАП та Закону України «Про дорожній рух», якщо водій порушив Правила дорожнього руху, він повинен бути зупинений, постанова повинна бути складена на місті, а у випадку незгоди із порушенням, повинен бути складений протокол згідно ст.256 КУпАП із зазначенням відомостей про водія (особу, що скоїла правопорушення), пояснень правопорушника та роз’ясненням його прав. У даному випадку протокол складений не був, чим було порушено положення ч.2 ст.254 та ст.256 КУпАП. Законом (ст.258 КУПАП) вказано у яких випадках протокол не складається, але у такому разі у постанові не повинно бути вказівок про те, що саме мною, власником транспортного засобу, було скоєне правопорушення.
 Ч.6 ст.258 КУпАП передбачається випадок не складання протоколу у випадку виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, коли правопорушення зафіксовано за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів фото, кіно –зйомки та відеозапису. Ст.14-1 КУпАП вказує, що фіксація та «заочне» винесення постанови у відношенні власника транспорту можливі, якщо це зафіксовано приладом, який працює в автоматичному режимі. Прилад «Візир», за допомогою якого і проводився нагляд за правилами дорожнього руху, не являється автоматичним засобом фіксації, так як він знаходиться у співробітника ДАІ та керується ним безпосередньо або через комп’ютер – визначаються параметри, які фіксуються приладом. Це об’єкт зйомки, режими зйомки, кут огляду, обов’язково – швидкість руху та інші. Але ст.14-1 КУпАП передбачає необхідність фіксації саме засобами фото, кіно, відео зйомки, які працюють в автоматичному режимі. В інших випадках така фіксація не відповідає вимогам закону.
 В інструкції до приладу «Візир» не вказано, що він є засобом автоматичної фіксації. В ній вказано (розділ 2), що прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як стаціонарний або патрульний. Прилад «Візир», крім того, за своїми технічними можливостями може фіксувати швидкість іншого автомобілю, а не того, який вказаний на фото. Поле зору приладу регулюється і тому може бути звужено при його використанні таким чином, щоб у поле зору не потрапив сусідній автомобіль. Те що швидкість, вказана на зображенні, доданого до постанови відноситься саме до автомобіля, який належить мені, немає ніяких доказів.
 Також, виходячи із огляду зображення, неможливо встановити місце скоєного правопорушення. У зв’язку із чим не має підстав стверджувати, що на ділянці дороги, яка зафіксована на фото, є обмеження швидкості.
 У постанові також не вказано хто проводив фото фіксацію.
 Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності вважаю незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
 Від сплати судового збору, я, як особа, що оскаржує постанову по справі про адміністративне правопорушення, звільнений на підставі ст.288 КУпАП .
 На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 287-289, 247 п.1 КУпАП,-

прошу:

 Поновити строк для оскарження постанови_______________ від _____ про ___________________________________.
 Постанову _______________ від ___________ про __________ визнати незаконною та скасувати, закрив провадження по справі у відповідності до п.1 ст.247 КУпАП.

  додаток:
копія постанови; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копія поштового конверту

ДАТА ПІДПИС













Стаховой Полис

Чтобы поставить точку в вопросе законности проверки страхового полиса, хотим расшифровать нормы законодательства, а также показать, как они работают на практике.


Всем известно, что Закон всегда стоит выше подзаконного акта, и никакое постановление правительства не может расширить или сузить его действие.


Каждый человек, кто садиться за руль автомобиля должен знать, что основной документ, который регламентирует его права, и обязанности называется Закон Украины «О дорожном движении». В ст. 16 этого закона, написано, что водитель обязан иметь при себе и по требованию сотрудников милиции передавать для проверки удостоверения, регистрационные и другие документы, подтверждающие право на управление транспортным средством, а также дорожные (маршрутные) письма и документы на перевозимый груз (кроме владельцев транспортных средств, которые используют их в индивидуальных некоммерческих целях), а в случаях, предусмотренных законодательством, страховой полис о заключении договора обязательного страхования гражданско-правовой ответственности владельцев сухопутных транспортных средств лицензионную карточку на автомобильное транспортное средство в случае предоставление услуг по перевозке пассажиров и грузов.


Как видно, законодатель четко разделил процесс передачи сотруднику милиции документов на машину и страхового полиса. Простыми словами – обязанность водителя показать ГОшку, возникает только в случаях предусмотренных законодательством, и эти случаи отличаются от тех, которые возникают при обязанности показать права и техпаспорт.


Что же это за случи, о которых говориться Законе «О дорожном движении»? Ведь не зря законодатель поместил эту фразу? Ответ на этот вопрос мы сможем найти в Законе «Об обязательном страховании гражданско-правовой ответственности владельцев наземных транспортных средств». В пункте 21.2 ст. 21 указанного документа говориться, что контроль за наличием договоров обязательного страхование гражданско-правовой ответственности владельцев наземных транспортных средств осуществляется Госавтоинспекцией МВД Украины во время проведения государственного технического осмотра, регистрации транспортных средств, а также при составлении протоколов по нарушениям правил дорожного движения и оформлении материалов дорожно-транспортных происшествий.


Таким образом, Законом Украины определен четкий перечень случаев, когда инспектор имеет право потребовать, а водитель обязан предоставить страховой полис. В любых других ситуациях, проверка ГО – незаконна.


Однако, у такой позиции есть ярые противники. Сотрудники ГАИ, а также часть «сочувствующих» им водителей, ссылаются на Правила дорожного движения. В пункте 2.1 Правил указано, что водитель механического транспортного средства должен иметь при себе полис обязательного страхования гражданско-правовой ответственности владельцев наземных транспортных средств и согласно 2.4 по требованию работника милиции передать его для проверки.


Получается, что ПДД обязывают водителя передавать полис всегда, когда пожелает инспектор, несмотря на случаи, предусмотренные законодательством. Но как мы уже писали, при конфликте двух нормативно-правовых актов, высшую силу будет иметь Закон. Что же делать в этой ситуации водителю? Мы однозначно советуем следовать именно Закону «О дорожном движении», тем более, что за отказ передавать полис, инспектор ГАИ не имеет права вас оштрафовать.


Согласно ст. 126 Кодекса об административных нарушениях, наказание следует за управление транспортными средствами водителями, которые не имеют при себе или не предъявили или не передали для проверки удостоверения водителя соответствующей категории, талона к нему, регистрационных и других документов, подтверждающих право пользования или распоряжения транспортным средством, а в случаях, предусмотренных законодательством, должным образом оформленного дорожного листа или документов на перевозимый груз, лицензионной карточки на транспортное средство, а так же полиса обязательного страхование гражданско-правовой ответственности владельцев наземных транспортных средств.


То есть, административная ответственность наступает только тогда, когда водитель не передал или не предъявил полис ГО в случаях предусмотренных законодательством. Это означает, что если вас остановили и оштрафовали за отсутствие полиса не в указанных случаях, то такое постановление ГАИ незаконное и элементарно будет отменено в суде.


Правда автомобилисты, которые уверены в законности проверки полиса «просто так», считают, что обязанность передать полис в ПДД, и есть тем самым случаем предусмотренным законодательством. Но тут возникает простой вопрос, а зачем тогда законодателю было разделять на две процедуры проверку прав и полиса? Ответ на этот вопрос очевиден – при всех претензиях к народным депутатам, они все-таки додумались ограничить право сотрудников ГАИ проверять полис. А вот в Кабинете Министров, которому подчиняется МВД, а, следовательно, и ГАИ – наоборот желают иметь как можно больше полномочий. Потому и возникла ситуация когда ПДД (постановление Кабмина) пытается расширить действие Закона Украины искажая суть его положений.


Но из этого законодательного конфликта, есть четкий выход. Нужно просто почитать Конституцию. Ст. 19 Основного закона гласит, что органы государственной власти и их должностные лица обязаны действовать лишь на основании, в пределах полномочий и в способ, предусмотренный Конституцией и законами Украины.


Прочитав эту статью, становится понятным, что сотрудник ГАИ как представитель государственной власти обязан действовать только так, как написано в законах. Подчеркнем – не согласно подзаконным актам, приказам, постановлениям, а именно законам, которые принимаются в Верховной Раде Украины, а не в здании правительства или чиновничьих кабинетах.


Потому возникает вопрос – если законом Украины определен перечень случаев, когда сотрудник ГАИ имеет право потребовать полис, то обязан ли гражданин исполнять незаконные распоряжение инспектора показать ГО «просто так»? Очевидно, что нет. И за отказ выполнять такое незаконное требование – водитель не будет нести ответственность.


Обратим внимание, что в ст. 185 КУпАП написано, что гражданин карается за злостное неповиновение законному распоряжению или требованию сотрудника милиции при исполнении им служебных обязанностей.


К сожалению многие «юристы» из автомобильной среды, а также сотрудники милиции не могут осознать, что человек должен подчиняться исключительно закону, а не выполнять любое бредовое желание представителя власти.


Теперь мы хотим перейти к практической стороне вопроса. Представим ситуацию, что без какой либо причины вас остановил инспектор и приказал передать полис, на что вы ответили отказом. Сотрудник ГАИ, выписывает на вас максимальный штраф 850 гривен и желает счастливого пути.


Получив постановление на руки, вам необходимо в десятидневный срок составить исковое заявление в суд, с аргументацией, которую мы указали выше. Особое внимание, стоит обратить на п. 3 ст. 70 КАС Украины, который гласит, что доказательства, полученные с нарушением закона, судом при рассмотрении дела не берутся во внимание.


Как правило, единственным доказательством вашей вины является протокол, который ГАИшник выписывает на месте. Но поскольку, инспектор прямо нарушил процедуру проверки страхового полиса, то добыл он этот протокол – незаконно, а следовательно в суде он не будет иметь абсолютно никакой силы. В итоге у ГАИшника не будет ни одного доказательства вашей вины, а потому штраф будет отменен.




 

Вернуться в раздел